Протягом трьох місяців, в період з 01.01.2012 до 01.04.2012року по всій території (у всіх регіонах) України контролюючими органами державної влади (КРУ, СБУ, прокуратурою) були перевірені справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з метою виявлення «лівих» ліквідаторів.
Мета досягнута. У ході перевірки виявлено (за повідомленням заступника начальника Пенсійного фонду України, Нікітенка В. С.) 15 тис. осіб, у яких немає підтвердження їх участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з Галузевого державного архіву МО України, МВС, СБУ, відомств, міністерств та інших джерел державної влади.
Я погоджуюсь, що серед вище зазначених 15 тис. осіб, яких треба позбавити статусу, точно знайдуться «лжеліквідатори». Але це буде невелика кількість (5-10 %). Решта ліквідаторів, впевнений, є справжніми учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Чому я в цьому впевнений?
Контролюючі органи, не володіючи необхідною інформацією про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії, про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши співбесіди з людьми, яких запідозрили у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора), приймали рішення на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності. але не можна приймати остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або притягувати їх до кримінальної відповідальності.
Контролюючі органи, які протягом 01.01.2012 – 01.04.2012року перевіряли особисті справи «ліквідаторів», не володіли необхідною інформацією
· про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
· про нормативну базу, яка діяла в той час,
· не провели співбесіди з людьми, які підозрювалися у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора).
Зважаючи на це, остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначених осіб, або притягнення їх до кримінальної відповідальності, не повинно було прийматися на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності.
Архівні довідки не завжди містять повні дані про перебування ліквідаторів у 30-кілометровій зоні, у тому чи іншому населеному пункті чи зоні небезпеки.
Наприклад, такі записи:
- «Выезды в 30-км зону не отражены в связи с отсутствием журнала учёта работ личного состава.»
- «Дни выезда в зону не указаны. Журналы учёта работ за указанный период в архив не поступали (или не сохранились).»
- «Журналы учёта уничтожены в связи с большой дозой облучения.»
- «Дни выезда в зону повышенной радиации (5,7,10,12,17,24 мая 1986 г) доза облучения – 24,8 рентген.»
- «Работы по дезактивации выполнялись в «зоне особого контроля»
- «В приказах командира войсковой части 5479» выезды на ЧАЕС отражались количественно (именные списки не велись) за период с 1 мая по 9 июня 1986 года. Доза облучения – 24,01 рентген.
Виходячи з цих записів, постає питання «А що ж таке «зона підвищеної радіації»(ЗПР), чи «Зона ЧАЕС», «Зона особого контролю» як виникли такі назви»? Всім відомо, що в перші дні після аварії на ЧАЕС, люди, яких закликали ліквідувати її наслідки, виконували багато різноманітної роботи, переважно, на самій ЧАЕС і навколо неї. Але ці роботи практично ніхто не фіксував, журнали виконаних робіт не велися. І тільки після 12 травня 1986 року почалася більш планомірна робота і контроль за її виконанням. Те, що треба було записувати у журнали обліку:
- яка саме виконувалася робота;
- де вона виконувалася.
Серед командирів, начальників спонтанно, але вірно, виникла назва «зона підвищеної радіації». В деяких записах також фігурує інша назва – «зона ЧАЕС». Такі записи зустрічаються у документах, датованих червнем-серпнем 1986 року.
Однак, офіційно такої назви не існувало і жодним законодавчим актом не було передбачено.
Для виконання найбільш відповідальних, надзвичайно складних урядових завдань учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно директиви ГШ МО СРСР на початку травня 1986 року була створена оперативна група «особливої зони» МО СРСР.
Територіально в особливу зону входило: м. Прип’ять, ЧАЕС із проммайданчиком, залізнична станція Янів, місцевість у південному напрямку до с. Копачі, на сході – до р. Прип’ять.
Надзвичайна ситуація на ЧАЕС вимагала виділити і підпорядкувати начальнику оперативної групи особливої зони військові частини і підрозділи, необхідні для проведення дезактивації та інших робіт щодня. Згідно директиви ГШ МО СРСР був визначений склад військових частин і з’єднань, які переходили у підпорядкування начальнику оперативної групи особливої зони.
Склад військових частин оперативної групи особливої зони з 05.05.1986р.
25-та окрема бригада хімічного захисту (КВО) – Оране.
26-та окрема бригада хімічного захисту (МВО) – Дитятки.
175-й мобільний загін ліквідації наслідків (Прикарпатський ВО) – Оране.
2036-й окремий інженерний батальогн спецробіт (КВО) – Корогод
1589-й військово-будівельний батальон (КВО) – Оране.
731-й окремий батальон спецзахисту (КВО) – Оране.
329-й військово-пожежний загін МВС УРСР – Оране.
362-й польовий спеціальний епідеміологічний загін (КВО)
150-а окрема бронірована рота
554-й окремий інженерно-позиційний батальон (МВО) – с. Максимовичі
880-а окрема рота радіаційної розвідки (Прикар. ВО) – Оране.
Згідно директиви ГШ МО СРСР №4/192 від 30.04.1986 року для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністер оборони СРСР наказав:
1. Сформувати військову частину 83279 (шестибатальонного складу) для виконання протягом тривалого часу завдань з проведення робіт по дезактивації об’єктів ЧАЕС, радіаційній розвідки та дозиметричного контролю.
Перелік
військових частин та підрозділів, які входили до складу 25-ї окремої бригади хімічного захисту (в/ч83279)з 05.05.1986року працюючих у зоні небезпеки №3:
· Управління в/ч 83279
· Рота зв’язку в/ч 83279
· Окрема рота обслуговування в/ч 83279
· в/ч 54979
· в/ч 64354
· в/ч 15731
· в/ч 37528
· в/ч 68555
· в/ч 18576
· 137 окрема пожежна рота
· 80 окрема рота радіаційної розвідки Прикарпатського війського округу
· Пожежний загін МВС України
· Окрема броньована рота
Усього особового складу в вищезазначених частинах нараховувалося більш, ніж 8000 осіб і біля 2500 різноманітної автомобільної, спеціальної та інженерної техніки.
Особовим складом цих частин, та які були передані додатково до складу 25 окремої бригади хімічного захисту, як наприклад, 6185-й окремий пожежний батальон УМВС Чернігівської області (командири батальонів: майор МонастирьовД.Ю з 03.05.1986р. по 19.05.1986р. та майор ЛановенчикА.В. з 19.05.1986р. по 10.06.1986р.), виконували роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС тільки в «зоні небезпеки №3» (об’єкти Чорнобильської АЕС, територія навколо ЧАЕС і проммайданчик).
Виходячи з вищезазначеного, я впевнено констатую, що ті ліквідатори в архівних довідках, в яких написано, що він (вони) виконували роботи «у зоні підвищеної радіації», а бо «зоні особого контролю», або «зоні ЧАЕС» - відносяться до «зони небезпеки №3».
Для того, щоб відбулася справедливість і щоб віддати справжнім ліквідаторам належне, пропонуємо:
Кабінету Міністрів України:
1. Прийняти Постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачити, що у тих архівних довідках Галузевого державного архіву МО України де містяться записи з назвами: «роботи виконувалися у зоні підвищеної радіації», «Зоні ЧАЕС», «Зоні особго контролю», вважати «Зоною небезпеки №3». (Аргументація цієї проблеми додається)
2. Дати розпорядження Галузевому державному архіву МО України, Пенсійному фонду України, Головним управлінням соціального захисту населення, архівні довідки, в яких містяться вищезазначені записи, вважати їх, як «Зона небезпеки №3».
Голова
Чернігівської обласної організації
Всеукраїнської громадської організації інвалідів
«Союз Чорнобиль України» А.М.Лігун
Додаток №1
Протягом трьох місяців, в період з 01.01.2012 до 01.04.2012року по всій території (у всіх регіонах) України контролюючими органами державної влади (КРУ, СБУ, прокуратурою) були перевірені справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з метою виявлення «лівих» ліквідаторів.
Мета досягнута. У ході перевірки виявлено (за повідомленням заступника начальника Пенсійного фонду України, Нікітенка В. С.) 15 тис. осіб, у яких немає підтвердження їх участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з Галузевого державного архіву МО України, МВС, СБУ, відомств, міністерств та інших джерел державної влади.
Я погоджуюсь, що серед вище зазначених 15 тис. осіб, яких треба позбавити статусу, точно знайдуться «лжеліквідатори». Але це буде невелика кількість (5-10 %). Решта ліквідаторів, впевнений, є справжніми учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Чому я в цьому впевнений?
Контролюючі органи, не володіючи необхідною інформацією про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії, про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши співбесіди з людьми, яких запідозрили у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора), приймали рішення на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності. але не можна приймати остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або притягувати їх до кримінальної відповідальності.
Контролюючі органи, які протягом 01.01.2012 – 01.04.2012року перевіряли особисті справи «ліквідаторів», не володіли необхідною інформацією
· про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
· про нормативну базу, яка діяла в той час,
· не провели співбесіди з людьми, які підозрювалися у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора).
Зважаючи на це, остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначених осіб, або притягнення їх до кримінальної відповідальності, не повинно було прийматися на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності.
Архівні довідки не завжди містять повні дані про перебування ліквідаторів у 30-кілометровій зоні, у тому чи іншому населеному пункті чи зоні небезпеки.
Наприклад, такі записи:
- «Выезды в 30-км зону не отражены в связи с отсутствием журнала учёта работ личного состава.»
- «Дни выезда в зону не указаны. Журналы учёта работ за указанный период в архив не поступали (или не сохранились).»
- «Журналы учёта уничтожены в связи с большой дозой облучения.»
- «Дни выезда в зону повышенной радиации (5,7,10,12,17,24 мая 1986 г) доза облучения – 24,8 рентген.»
- «Работы по дезактивации выполнялись в «зоне особого контроля»
- «В приказах командира войсковой части 5479» выезды на ЧАЕС отражались количественно (именные списки не велись) за период с 1 мая по 9 июня 1986 года. Доза облучения – 24,01 рентген.
Виходячи з цих записів, постає питання «А що ж таке «зона підвищеної радіації»(ЗПР), чи «Зона ЧАЕС», «Зона особого контролю» як виникли такі назви»? Всім відомо, що в перші дні після аварії на ЧАЕС, люди, яких закликали ліквідувати її наслідки, виконували багато різноманітної роботи, переважно, на самій ЧАЕС і навколо неї. Але ці роботи практично ніхто не фіксував, журнали виконаних робіт не велися. І тільки після 12 травня 1986 року почалася більш планомірна робота і контроль за її виконанням. Те, що треба було записувати у журнали обліку:
- яка саме виконувалася робота;
- де вона виконувалася.
Серед командирів, начальників спонтанно, але вірно, виникла назва «зона підвищеної радіації». В деяких записах також фігурує інша назва – «зона ЧАЕС». Такі записи зустрічаються у документах, датованих червнем-серпнем 1986 року.
Однак, офіційно такої назви не існувало і жодним законодавчим актом не було передбачено.
Для виконання найбільш відповідальних, надзвичайно складних урядових завдань учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно директиви ГШ МО СРСР на початку травня 1986 року була створена оперативна група «особливої зони» МО СРСР.
Територіально в особливу зону входило: м. Прип’ять, ЧАЕС із проммайданчиком, залізнична станція Янів, місцевість у південному напрямку до с. Копачі, на сході – до р. Прип’ять.
Надзвичайна ситуація на ЧАЕС вимагала виділити і підпорядкувати начальнику оперативної групи особливої зони військові частини і підрозділи, необхідні для проведення дезактивації та інших робіт щодня. Згідно директиви ГШ МО СРСР був визначений склад військових частин і з’єднань, які переходили у підпорядкування начальнику оперативної групи особливої зони.
Склад військових частин оперативної групи особливої зони з 05.05.1986р.
25-та окрема бригада хімічного захисту (КВО) – Оране.
26-та окрема бригада хімічного захисту (МВО) – Дитятки.
175-й мобільний загін ліквідації наслідків (Прикарпатський ВО) – Оране.
2036-й окремий інженерний батальогн спецробіт (КВО) – Корогод
1589-й військово-будівельний батальон (КВО) – Оране.
731-й окремий батальон спецзахисту (КВО) – Оране.
329-й військово-пожежний загін МВС УРСР – Оране.
362-й польовий спеціальний епідеміологічний загін (КВО)
150-а окрема бронірована рота
554-й окремий інженерно-позиційний батальон (МВО) – с. Максимовичі
880-а окрема рота радіаційної розвідки (Прикар. ВО) – Оране.
Згідно директиви ГШ МО СРСР №4/192 від 30.04.1986 року для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністер оборони СРСР наказав:
Рішення
Загальних зборів Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»
і Чернігівського обласного відділення
Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля
м. Чернігів 11.04.2012р.
Присутні – 520 осіб.
Заслухавши інформацію голови Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» та виступи представників Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління соціального захисту населення облдержадміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та управління охорони здоров’я, та учасників зборів про хід виконання діїї Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положень Меморандуму, укладеного між Кабінетом Міністрів України і Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Союз Чорнобиль України» від 30.09.2011року, підписаного прем’єр-міністром України Азаровим М.Я. і президентом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» АндреєвимЮ.Б., та всебічно обговоривши їх, збори констатують:
І Більшість вимог, які були поставлені перед Урядом після 20.09.2011року, та на основі яких і було підписано Меморандум про взаємодію і співробітницьтво, не виконано. Пункт 1,2,3 Меморандуму. порушений Урядом України, а саме:
o 20.10.2011року був прийнятий Державний бюджет України на 2011 рік з внесеними змінами до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які знижують соціальний захист громадян та порушують їх соціальні та конституційні права;
o З 01.11.2011року Уряд не виконує рішення судів за попередні роки;
Інвалідність, яку ми отримали, пов’язана з роботою в зоні ядерного інциденту, яким згідно тлумачення п.п.к.п.1ст. І Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду є аварія на ЧАЕС. Україна приєдналася до Віденської конвенції «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» (надалі Конвеція) 12 липня 1996 року (Закон України №334/96-ВР «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду».
З цього часу порядок отримання компенсації за ядерну шкоду, втрату працездатності, каліцтво, врегульовано нормами Конвенції. Згідно ст.ст. 8 та 9 Конституції України, ч.ч. 4,6 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, норми Конвенції застосовуються в усіх випадках, коли є протиріччя з нормами, встановленими внутрішнім законом.
Конвеннція містить ряд обов’язкових імперативів:
o Згідно п.1 ст.4 Конвенції відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною.
o Статті 5А та 5Б Конвенції зобов’язують кожну країну, яка ратифікувала Конвеннцію, забезпечити особам, які отримали ядерну шкоду, здійснити отримання компенсації ядерної шкоди без порушення окремих судових розглядів, для отримання як самої компенсації, так і відсотків за несвоєчасні відповідні виплати і судові витрати, незалежно від джерела фінансування.
o П.п. і п. а) ч. 1 ст. 4 Конвенції передбачає право особи, потстраждалої від ядерної шкоди подавати позов на відшкодування у відношенні смерті та тілесного ушкодження протягом 30 (тридцяти) років з дня ядерного інциденту, тобто до 26.04.2016 року.
o Ч.4 ст. 6 Конвенції надала нам право на протязі всього строку в 30 років подавати новий позов, щоб урахувати будь-яке збільшення збитку здоров’ю від ядерної шкоди.
Решту регламентуючих вимог з цього питання Конвенція делегує національному законодавству.
o Не знято з реєстрації у Верховній Раді України Закон України №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятий у першому читанні, голова Верховної Ради України готовий його винести на розгляд сесії в будь-який момент.
o І на самкінець, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011року «Про надання юридичного права Кабінету Міністрів України у ручному режимі (тобто – на свій розсуд) виконувати чи не виконувати державний бюджет, платити чи не платити пенсії, компенсації, виділяти кошти на соціальні Чорнобильські програми чи ні і т.і.
Злагоди в суспільстві не досягнуто. Гідного рівня життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсьткої катастрофи не забезпечено, навпаки – хвиля незадоволення діями Уряду, лише наростає.
ІІ Результатом прийнятої Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, яка діє з 01.01.2012року стало:
А) Збільшення розміру пенсій згідно пункту 9 вищезазначеної постанови виріс для окремої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої ктегорії, які отримували великі заробітні плати: 1000 – 3000 та більше рублів. Це категорія, до якої відносяться працівники (персонал) станції, шахтарі і деякі високопосадовці. Вони складають не більше 20 – 30% від усіх ліквідаторів. Решта, 70% ліквідаторів отримує мінімальний розмір пенсій.
ЩО Є НЕСПРАВЕДЛИВИМ РІШЕННЯМ.
Б) Не вирішені питання солдат і сержантів строкової служби, студентів, військовослужбовців, вдів, інших громадян, які отримували мінімальні зарплати, чи не отримували їх взагалі, у забезпеченні їм належного рівня життя.
В) Пенсійні фонди, знаючи, що колишні радянські військові частини, колгоспи, підприємства, організації, заклади були розформовані, архиви не збереглися, свідомо стали затягувати перерахунок пенсій, вимагаючи довідку про заробітну плату, а в інших випадках ігноруя первинними документами вимагають тільки архівні довідки( Що таке архівна довідка? Приклади).
Г) Контролюючі органи, гне володіючи необхідною інформацією про стан речей при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши хоча б співбесіди з людьми, яких запідозрили в незаконному отриманні статусу постраждалого чи ліквідатора, не довівши до відома цих людей в чому конкретно їх звинувачують, вилучивши документи із справи, направляють їх до Міністерства соціальної політики, контролюючі органи априорі винесли цим людям вирок, позбавивши їх можливості висловити свої аргументи. Чим ставлять велику кількість ліквідаторів під загрозу – вилучити їх із числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Д) Залишаються незадовільними рівні пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої та третьої категорії, а також – евакуйованих із зони відчуження. Не вирішена в законодавчому плані подальша доля громадян, які досягли віку 18 років і мали посвідчення дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Е) Відмінені Урядом і не виконуються рішення судів, які набрали чинність і не мають зворотньої сили. Але для Чорнобильців зробили «вийняток» в юриспруденції – надавши, так званому «закону», зворотньої сили, тоді як для інших категорій високооплачуваних пенсіонерів закони діють без вийнятків, і вони отримують свої пенсії без жодних обмежень(і 18 і 30 тис.- їм все виплачується)
Аналіз вищевикладеного приводить до одного – робота в ручному режимі керування Кабінетом Міністрів України чорнобильськими проблемами – незадовільне.
Загальні збори
Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»
і Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля
постановляють:
Визнати антиконституційними, протиправними, незаконними дії Конституційного Суду України, Кабінету Міністрів України, органів законодавчої влади, які своїми рішеннями Конституційного Суду від 26.12.2011року, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210, прийняттям Держбюджету України на 2012 рік порушили права Чорнобильців, гарантовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Вимагаємо від Кабінету Міністрів України:
· Негайно створити спеціальну комісію при Міністерстві соціальної політики з наданням їй права нарахування заробітної плати за роботу в зонах небезпеки тим чорнобильцям, підприємства, організації, військові частини яких ліквідовані, перепрофільовані іт.і.
· Створити такі ж комісії при головних управліннях соціального захисту населення облдержадміністрацій.
· Прийняти Постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачити, що у тих архівних довідках Галузевого державного архіву МО України де містяться записи з назвами: «роботи виконувалися у зоні підвищеної радіації», «Зоні ЧАЕС», «Зоні особго контролю», вважати «Зоною небезпеки №3». (Аргументація цієї проблеми у Додатку №1)
· Дати розпорядження Галузевому державному архіву МО України, Пенсійному фонду України, Головним управлінням соціального захисту населення, архівні довідки, в яких містяться вищезазначені записи, вважати їх, як «Зона небезпеки №3».
· Відновити соціальну справедливість: доповнити Постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким пунктом: «У всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987років І категорії, щодо яких встановлено зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
o І група інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;
o ІІ група інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;
o ІІІ група інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком
o Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та евакуйованим із м.Прип’яті - 6 мінімальних пенсій за віком
o Дітям інвалідам Чорнобиля – 3 мінімальних пенсії за віком.
o Термінового вирішення проблем в забезпеченні лікарськими засобами постраждалих від Чорнобильської катастрофи по безкоштовних рецептах в разі амбулаторного лікування та лікувально-профілактичних закладів, пов’язаних з введенням в дію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №932, а саме до завершення реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, закуповуються за бюджетні кошти, дозволити відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення без реєстрації оптово-відпускних цін.
Вимагаємо від Президента України повернутися в правове поле Конституції та законів України.
Вимагаємо від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України починаючи з 01.07.2012 року і по 31.122012 року забазпечити виплату грошових компенсацій за рішенням судів в період до 01.01.2012 року за попередні роки. Для цього передбачити відповідні кошти в Держбюджеті України 2012 року, при його перегляді на друге півріччя.
Вимагаємо від Верховної Ради України зняти з розгляду законопроект №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Доручити заступнику голови Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Анищенку О.М. негайно направити відповідну телеграму Голові Верховної Ради Литвину В.М. з вимогою зняття з розгляду у Верховній Раді вищезазначеного законопроекту.
Збори звертаються до голів облдержадміністрації і обласної ради про необхідність збільшення фінансування на медичне забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та навести порядок по забезпеченню їх ліками за безоплатними рецептами.
Збори вимагають заборонити практику поборів з постраждалого населення, як при проходженні діагностичного обстеження, так і на стаціонарному лікуванні і попереджають, що будуть захищати своє право на безоплатне лікування в судовому порядку.
Зобов’язати голову Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Лігуна А.М. за дорученням Зборів звернутися до керівників державної влади України з відкритим листом по всіх проблемних та невирішених питаннях пенсійного забезпечення і соціальних грошових виплат чорнобильців та розмістити цей лист – звернення в Інтернеті.
Просити Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області та Головне управління соціального захисту населення облдержадміністрації призначити в кожному підлеглому їм районному управлінні спеціаліста з питань пенсійного забезпечення громадян, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС за прикладом Головного управління пенсійного фонду України у Чернігівській області.
Резолюцію розмістити в засобах масової інформації та в Інтернеті.
Резолюцію направити до керівників державної влади та органів місцевої влади.
За дорученням 520 учасників Зборів
Головуючий Зборами
Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» і Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля А.М.Лігун
Секретар Зборів О.В. Качан
