Выживем ли?

Обидно и больно смотреть, как вокруг рушится все то, что создавали и строили наши отцы и деды.

За примером далеко ходить не надо. Взять хотя бы наш Красноградский район. В Краснограде был свой мясокомбинат, продукция которого пользовалась спросом по всей Украине. Был консервный завод, который мог переработать овощи и фрукты, выращенные во всей Харьковской области. Были элеватор, хлебозавод, три школы-десятилетки, сельхозтехникум. В каждом селе работали школа, медпункт, в некоторых селах даже имелись стационарные больницы. В районе были колхозы. Люди были уверены в завтрашнем дне, в будущем своих детей и внуков.

А что имеем сейчас?

В городах людей задавили немыслимыми тарифами на коммунальные услуги, дороговизной продуктов питания, в деревнях — безработицей. Наше село Добренька уже наполовину опустело, остались такие, как я, 70-летние старики. Соседнее село Гадяч вообще стерто с лица земли, живет в нем трое стариков.

Село Камянка тоже, можно сказать, умерло. Рядом село Ольховый Рог, в котором осталось три двора. Молодым нет смысла здесь оставаться. В селах нет работы, школы, больницы, магазина. В поисках лучшей жизни селяне переезжают в столицу. Хоть Киев и не резиновый, но еще никто не возвращался обратно. Хоть какую-то работу можно найти. В основном устраиваются грузчиками и строителями. Живут по три человека в однокомнатной квартире. Так, говорят, платить дешевле. Ведь съемное жилье в столице стоит три с половиной тысячи гривен в месяц. Это три мои пенсии! Как молодым сегодня обзаводиться семьями, детьми?..

В 70-е годы мы с мужем построили в деревне дом. Муж трудился в колхозе, я была портнихой. Добросовестно работали, и нам всего хватало. Сейчас смотрю на молодых, и сердце сжимается.

Как же надо не любить свой народ, свою страну, чтобы довести ее до такой пропасти! Те, кто помоложе, уезжают работать в Россию или Польшу. А сколько наших в Италии, Германии, Португалии.

Часто думаю о том, как нам выбраться из этой пропасти, неужели села вымрут, а Украина с ее плодородными черноземами в скором времени превратится в колонию если не Запада, то Америки или Китая?

Лидия Табунщик

Харьковская область

Алексей Бабурин: 50% запорожцев против медицинской реформы и ее инициаторов

По прогнозам коммунистов, более половины жителей Запорожской области выступит против медицинской реформы. Об этом заявил народный депутат Украины фракции КПУ, первый секретарь Запорожской области Алексей Бабурин.

​Как известно, в 2012 году медицинская реформа в Украине перешла в фазу конкретных изменений в четырех пилотных регионах – Винницкой, Донецкой и Днепропетровской областях, а также в городе Киеве. Идет подготовка к старту реформы и в других регионах.

​По словам народного депутата, хоть медреформа еще и не набрала оборотов в Запорожской области, но отдельные локальные изменения возмутили граждан. «Негативное отношение к медицинской реформе в настоящее время только начинает формироваться из-за низкой информированности населения. Однако в тех районах, где уже прошли закрытия отделений и сокращения медперсонала (это – Васильевский, Бердянский, Токмакский, Черниговский,  г. Днепрорудный, пгт. Андреевка), население крайне негативно относится к проведенным реформам. Ведь теперь, что получить квалифицированную помощь врача нужно ехать в областную больницу. Жителям отдаленных районов (Черниговский, Каменко-Днепровский) придется ехать 200 километров только в одну сторону», – сказал Алексей Бабурин.

​Кстати, запорожцы уже выразили свое отношение к медреформе и в довольно негативном свете. Согласно опросу пациентов городских медучреждений, более 80% человек недовольны качеством услуг, 3% не смогли ответить на поставленный вопрос и только 17% респондентов остались довольны. Кроме того, более 60% респондентов пожаловались на высокие цены; более 32% недовольны добровольно-принудительными поборами в лечебных учреждениях; 20% говорят, что к врачам постоянные очереди и не хватает квалифицированного персонала. Более 70% человек жалуются на износ медоборудования, а также на халатность и безразличие врачей.

​Первый секретарь Запорожского обкома считает, что исходя из данного опроса, можно сделать вывод, что как минимум половина населения региона выступит и против реформы, и против ее организаторов. «Власть рубит сук, на котором сидит. И он уже не первый. Такое ощущение, что, взлетев на верхушку дерева, она рубит каждый последующий сук, пока не очутится на земле», – добавил он.

​Рассказал Алексей Бабурин и об уже произошедших изменениях, происходящих в рамках медреформы. «Пилотные проекты действуют в Киеве и Винницкой, Донецкой и Днепропетровской областях, но остальные области тоже начинают ощущать приближение медицинской реформы. У нас, к примеру, в Токмакской районной больнице были закрыты два отделения – урологии и неврологии. Куда деваться людям? Приходится ездить или за 20 км в соседний населенный пункт, или в Запорожье, а это 85 километров. С нашими дорогами и «регулярными» автобусными перевозками такие поездки становятся проблемой для многих семей. А в некоторых райцентрах закрыли роддомы – в Днепрорудном и Андреевской центральной районной больнице. Женщины в положении вынуждены будут ездить за 20-45 км, чтобы получить консультацию и т.п.», – отметил коммунист.

​Парламентарий также напомнил, что властью области было принято решение закрыть противотуберкулезный диспансер №2, против чего выступала фракция коммунистов в облсовете. «Закрытие диспансера власть объяснила необходимостью экономии, которая по их расчетам составит аж 800 тысяч гривен ежегодно. Разве здоровье наших граждан можно приравнивать к этой так называемой экономии?!», – возмутился Алексей Бабурин.

​В целом, по его словам, за последние два года количество участковых больниц в районах Запорожской области  уменьшилось с 24 до 18. «Больницам Запорожской области не хватает двух тысяч медиков. При этом сельские районы области нуждаются в 630 врачах. Эта же реформа добьет нашу медицину. Власть совершенно не думает о людях и их здоровье, фактически дав зеленый свет уничтожению народа. Компартия Украины выступает категорически против таких опасных экспериментов с системой здравоохранения и призывает правительство в срочном порядке свернуть проведение медицинской реформы», – подытожил народный депутат Украины фракции КПУ.

Пресс-служба Запорожского ОК КПУ

Владимир Даниленко: Компартия будет активно противодействовать проведению медреформы во всех регионах страны

Закрытие туберкулезной больницы в Ахтырке Сумской области в рамках медицинской реформы спровоцировало рост заболеваемости туберкулезом на 120%. И это далеко не единичный случай неэффективности антисоциальной медреформы. Такого мнения придерживает народный депутат Украины, первый секретарь Сумского обкома Компартии Украины Владимир Даниленко.

Как известно, в 2012 году медицинская реформа в Украине перешла в фазу конкретных изменений в четырех пилотных регионах – Винницкой, Донецкой и Днепропетровской областях, а также в городе Киеве. Идет подготовка к старту реформы и в других регионах.

По словам Владимира Даниленко, население региона пока еще не готово дать оценку надвигающемуся масштабному реформированию медучреждений в виду нескольких факторов: «Во-первых, мероприятия по сокращению и перепрофилированию  больниц растянуты по времени. Во-вторых, информация о реформе ограничивается лишь слухами и информационными сообщениями Компартии, единственной ведущей разъяснительную работу среди населения. Однако, учитывая тот факт, что в информационное пространство коммунистов не пускают, предоставляемой КПУ информации недостаточно. Потому-то у людей еще не сформировалось определенное отношение к происходящему. Впрочем, я уверен, что как только реформу начнут активнее воплощать в жизнь, граждане выступят против нее».

Депутат-коммунист считает, что произойдет это довольно скоро, ведь несмотря на то, что пилотный проект на Сумщине не был пока запущен, но уже начались сокращения персонала, количества коек и закрытие некоторых медучреждений.

В частности, как сообщил первый секретарь Сумского обкома КПУ, в рамках реформирования была закрыта туберкулезная больница  в г. Ахтырке. «Теперь больные с открытой формой туберкулеза вынуждены ездить на общественном транспорте за 150 км в областную туббольницу в Степановке или получать лекарства  в общей больнице. Такое безрассудное решение привело к плачевным последствиям. После закрытия больницы заболеваемость в райцентре туберкулезом выросла на 120%! «Эффективность» реформы на лицо», – сказал он.

Владимир Даниленко направил депутатское обращение по поводу Ахтырского тубдиспансера, а также Шосткинского межрайонного тубдиспансера, который также на пороге закрытия, в облгосадминистрацию. «Вопрос с Ахтыркой пока завис в воздухе и мы готовимся к новому витку борьбы. А вот по поводу Шостки облгосадминистрация заявила, что в областной бюджет не поступают средства на охрану здоровья в нужном объеме. Так в 2011 году областной бюджет профинансировал это лечебное учреждение лишь на 35%. Больше нет. И еще, исходя из информации ОГА, всплыла еще одна проблема – нехватка средств на питание в больницах. Так, в среднем по областным медучреждениям на одного человека выделяется чуть больше 12 грн. Что можно съесть за эти деньги, я боюсь даже представить», – отметил он.

Кроме того, в самих Сумах, по словам Владимира Даниленко, в одном из спальных районов была закрыта консультация для беременных женщин и теперь они вынуждены добираться до роддома, чтобы воспользоваться этими услугами. «А это несколько километров на общественном транспорте. Закрытие консультации вызвало возмущение у жительниц района», – добавил он.

Также депутат-коммунист подготовил запрос относительно коммунального учреждения «Сумская городская больница №4». «Мы поднимаем вопрос финансирования больницы на должном уровне и обеспечения ее новым оборудованием. В т.ч. электрокардиографом и рентген-аппаратом», – отметил коммунист.

Владимир Даниленко заверил, что Компартия Украины не принимает предлагаемую реформу и будет активно противодействовать ее проведению во всех регионах страны. «Тем более, что у нас уже есть определенные достижения. Я имею в виду то, как нам удалось не допустить сокращение ставки стоматолога в Лебединском районе, который обслуживал три села. И не только это. Бороться мы сможем, но главное, чтобы и население, поняв опасность медреформы, поддержало коммунистов в этом», – резюмировал коммунист.

Пресс-служба

“Молодую Гвардию” – в школы!

Согласно постановлению объединенного Пленума ЦК и ЦКК ЛКСМ Украины «О проведении военно-патриотических мероприятий, посвященных 70-летию создания подпольной комсомольской организации «Молодая Гвардия», плану работы ЦК ЛКСМУ 12 апреля 2012 года Глуховским городским комитетом ЛКСМУ был организован комсомольский пост по проведению всеукраинской акции “Молодую Гвардию” – в школы!”

Акция проходила около Глуховского национального педагогического университета, где была поставлена палатка с комсомольской атрибутикой.

Мероприятие включало в себя опрос молодежи путем анкетирования. По его результатам установлено, что 80% респондентов знают о подвиге молодых подпольщиков из организации «Молодая Гвардия», также 80% за то, чтобы роман «Молодая Гвардия» был возвращён в школьную программу. На вопрос: “9 мая – это День Победы нашего народа, большой праздник для всех нас?” 100% ответили «да» и на вопрос: “Готовы ли Вы, в случае необходимости защищать свою Родину?” 90% ответили положительно. Каждому участнику акции после опроса были подарены календари приуроченные 70-летию создания «Молодой Гвардии». Всего в акции приняло участие около 300 человек.

Первый секретарь Глуховского ГК ЛКСМУ

Елена Юденич

Николай Кравченко: Если бы коммунистов в ВР было больше, закон о национализации базовых отраслей промышленности был бы уже принят

Если бы коммунистов в Верховной Раде сегодня было больше, закон о национализации базовых отраслей промышленности был бы уже принят. Такое мнение в ходе пресс-конференции высказал первый секретарь Донецкого обкома КПУ, народный депутат Украины Николай Кравченко.

По его утверждению, возвращение предприятий стратегических отраслей экономики под государственный контроль, являясь первым и главным пунктом Антикризисной программы Компартии Украины, будет предпринята коммунистами в первую очередь, в случае, если в отечественном парламенте представителей КПУ станет больше.

По мнению депутата-коммуниста, украинское государство только тогда будет способно обеспечить социальные гарантии своим гражданам, когда будет гарантирована экономическая безопасность страны, и сделать это можно лишь вернув в государственную собственность предприятия стратегических отраслей экономики.

«Сегодня так много говорят о социальных программах для населения, но позвольте напомнить, гарантировать социальную защищенность своим гражданам может лишь государство, обладающее значительными ресурсами. К сожалению, большая часть программ разработанных под руководством министра социальной политики Сергея Тигипко направлена лишь на то, чтобы лишить льгот и гарантий очередную группу населения в пользу разгрузки дефицита государственного бюджета», – подчеркнул лидер коммунистов Донетчины.

«Мы, коммунисты, предлагаем иные пути пополнения бюджета. Сами посудите, только национализация ликеро – водочной промышленности способна пополнить бюджет нашей страны на 14 миллиардов долларов. Именно такая постановка вопроса до смерти пугает нынешних хозяев ликеро – водочного бизнеса, которые, в случае перехода их предприятий в госсобственность, враз лишаться своих сверхприбылей», – сказал Николай Кравченко.

«Если в отечественном парламенте станет больше представителей Компартии, нашим вторым шагом станет введение запрета на приватизацию стратегических госпредприятий. Мы, коммунисты, убеждены, что распродажа государственных предприятий, инициированная представителями правящей партии, практически лишила украинское государство важнейших рычагов управления. Разве не преступление принимать закон, посредством которого шахты будут продаваться за 1-5 гривен, а ведь именно будучи собственником угледобывающих предприятий государство сможет регулировать цены на энергию и обеспечивать энергетическую безопасность страны», – заметил он.

По словам Николая Кравченко, третьим шагом, который намерены сделать коммунисты, в случае если фракция КПУ в Верховной Раде значительно возрастет в числе, станет введение моратория на продажу земли.

«На примере оголтелой приватизации 90 – х., украинцы могли наблюдать, как разошлось по рукам народное достояние, которое создавалось поколениями советских тружеников. Если правящая партия все же получит возможность продавать украинские черноземы, их скупят в считанные минуты. И скупят вовсе не для производства, землю законсервируют, ведь уже сегодня из 38 млн. гектаров украинских земель 14 млн гектаров не используется. Обращаю ваше внимание на то, что вопрос продажи земли в Украине из экономического уже превратился в политический, ведь данная проблема затрагивает безопасность государства. К тому же, до сих пор в нашей стране законодательно не определено, кому будут принадлежать недра под этой землей», – отметил Николай Кравченко.

Он сказал, что четвертый глобальный вопрос, который ставят коммунисты во главу угла, касается внешней и внутренней политики.

«Вновь подняли голову националисты, и мне жителю Донбасса вдвое обидно от того, что сегодня мои земляки из партии власти пасуют перед их выходками. Мы, коммунисты, намерены сделать все от нас зависящее, для того, чтобы не допустить роста фашистской заразы на земле Украины», – подчеркнул депутат.

«Я назвал лишь четыре глобальных направления, в рамках которых коммунисты будут работать в парламенте, кроме них существует еще масса проблем, над решением которых я и мои товарищи намерены работать, к ним в частности следует отнести пенсии регрессников, принятие поправок в Горный закон, способных обеспечить социальную защиту шахтеров., одним словом, над всем, что сможет сделать жизнь простых тружеников страны лучше», – сказал он.

«Скажу одно, представители крупного капитала голосовать за наши инициативы не будут, у них совершенно другие планы на будущее Украины и ее граждан, и социальная справедливость в них не входит. Лишь после того, как трудящиеся страны осознают, что у их интересов в парламенте есть лишь один защитник – Компартия Украины, и поддержат инициативы коммунистов, наша страна начнет выбираться из болота экономического и политического кризиса», - резюмировал Николай Кравченко.

ИАА “КОМИНФОРМ - Донецк”

Петр Симоненко: В Украине сегодня гуманитарная катастрофа

В Украине сегодня гуманитарная катастрофа. Об этом сегодня в ходе интернет-конференции в ИА ЛIГАБiзнесIнформ заявил лидер Компартии Украины Петр Симоненко.

“У нас нет украинского телевидения. У нас есть олигархическое телевидение. У нас нет единой Украины, у нас есть две Украины: одна для богатых, а вторая для бедных. Средства массовой информации и, прежде всего, телевидение, используются олигархами для манипуляции общественным сознанием, и особенно это проявляется в период выборов. И нет ничего удивительного в том, что это происходит именно так, – отметил Петр Симоненко. – Я удивляюсь этим захалявным патриотам, которые льют крокодильи слезы по украинскому языку, а на Крещатике все написано на английском. Нет киностудии Довженко, где украинские кинематографисты создавали украинские фильмы. Нет Одесской и Ялтинской киностудий. Если посмотреть, что продается на Петровке, то там редко найдешь на украинском языке нормальную книгу, а почему-то все украинские издательства выпускают литературу на русском языке. В стране нет программы патриотического воспитания детей, нет программы гуманитарного воспитания. По мнению коммунистов, в Украине сегодня гуманитарная катастрофа”.

Пресс-служба

Партія Януковича поділила українців на 17 сортів

В України є два шляхи: еволюційний та революційний, вважає сільський голова Старої Збур'ївки Голопристанського району Херсонської області Віктор Маруняк.

Про це він розповів в інтерв’ю gazeta.ua.

"Еволюційний зовсім поруч, можемо його спробувати. Якщо ж не вийде, то буде революція. У цієї влади немає відчуття самозбереження — настільки вона чудить, налаштовує проти себе людей, що аж дивуєшся. Як ви вже такі нахабні, то хоч би хитрі були. Дивлюся навіть по нашій районній адміністрації — це ж дурні на всю голову.

Папірець прийшов у село на осередок Партії регіонів. Помилилися, передали мені. Пишуть: провести зібрання осередку. Головне питання порядку денного — ревізія чисельного й якісного складу осередку. Коли прочитав, офіґєл! Вони ще 2004-го ділили країну на три сорти. А тепер поділили на 17 — "по мере ценности для партийной организации". Серед перших — народні депутати Верховної Ради, це ясно. Сільські голови — сьомі. Лікарі — десяті. Пенсіонери, їхній залізобетонний електорат, на останньому місці — після безробітних. Вони вважають людей біомасою", - зауважив сільський голова.

За словами Віктора Маруняка, так далі тривати не може і повинно щось відбутися.

Експрес online

Відкритий лист прем’єр-міністру України, віце-прем’ер-міністру, міністру соціальної політики

Протягом трьох місяців, в період з 01.01.2012 до 01.04.2012року по всій території (у всіх регіонах) України контролюючими органами державної влади (КРУ, СБУ, прокуратурою) були перевірені справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з метою виявлення «лівих» ліквідаторів.



Мета досягнута. У ході перевірки виявлено (за повідомленням заступника начальника Пенсійного фонду України, Нікітенка В. С.) 15 тис. осіб, у яких немає підтвердження їх участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з Галузевого державного архіву МО України, МВС, СБУ, відомств, міністерств та інших джерел державної влади.

Я погоджуюсь, що серед вище зазначених 15 тис. осіб, яких треба позбавити статусу, точно знайдуться «лжеліквідатори». Але це буде невелика кількість (5-10 %). Решта ліквідаторів, впевнений, є справжніми учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Чому я в цьому впевнений?

Контролюючі органи, не володіючи необхідною інформацією про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії, про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши співбесіди з людьми, яких запідозрили у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора), приймали рішення на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності. але не можна приймати остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або притягувати їх до кримінальної відповідальності.

Контролюючі органи, які протягом 01.01.2012 – 01.04.2012року перевіряли особисті справи «ліквідаторів», не володіли необхідною інформацією

· про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,

· про нормативну базу, яка діяла в той час,

· не провели співбесіди з людьми, які підозрювалися у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора).

Зважаючи на це, остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначених осіб, або притягнення їх до кримінальної відповідальності, не повинно було прийматися на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності.



Архівні довідки не завжди містять повні дані про перебування ліквідаторів у 30-кілометровій зоні, у тому чи іншому населеному пункті чи зоні небезпеки.

Наприклад, такі записи:

- «Выезды в 30-км зону не отражены в связи с отсутствием журнала учёта работ личного состава.»

- «Дни выезда в зону не указаны. Журналы учёта работ за указанный период в архив не поступали (или не сохранились).»

- «Журналы учёта уничтожены в связи с большой дозой облучения.»

- «Дни выезда в зону повышенной радиации (5,7,10,12,17,24 мая 1986 г) доза облучения – 24,8 рентген.»

- «Работы по дезактивации выполнялись в «зоне особого контроля»

- «В приказах командира войсковой части 5479» выезды на ЧАЕС отражались количественно (именные списки не велись) за период с 1 мая по 9 июня 1986 года. Доза облучения – 24,01 рентген.

Виходячи з цих записів, постає питання «А що ж таке «зона підвищеної радіації»(ЗПР), чи «Зона ЧАЕС», «Зона особого контролю» як виникли такі назви»? Всім відомо, що в перші дні після аварії на ЧАЕС, люди, яких закликали ліквідувати її наслідки, виконували багато різноманітної роботи, переважно, на самій ЧАЕС і навколо неї. Але ці роботи практично ніхто не фіксував, журнали виконаних робіт не велися. І тільки після 12 травня 1986 року почалася більш планомірна робота і контроль за її виконанням. Те, що треба було записувати у журнали обліку:

- яка саме виконувалася робота;

- де вона виконувалася.

Серед командирів, начальників спонтанно, але вірно, виникла назва «зона підвищеної радіації». В деяких записах також фігурує інша назва – «зона ЧАЕС». Такі записи зустрічаються у документах, датованих червнем-серпнем 1986 року.

Однак, офіційно такої назви не існувало і жодним законодавчим актом не було передбачено.

Для виконання найбільш відповідальних, надзвичайно складних урядових завдань учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно директиви ГШ МО СРСР на початку травня 1986 року була створена оперативна група «особливої зони» МО СРСР.

Територіально в особливу зону входило: м. Прип’ять, ЧАЕС із проммайданчиком, залізнична станція Янів, місцевість у південному напрямку до с. Копачі, на сході – до р. Прип’ять.

Надзвичайна ситуація на ЧАЕС вимагала виділити і підпорядкувати начальнику оперативної групи особливої зони військові частини і підрозділи, необхідні для проведення дезактивації та інших робіт щодня. Згідно директиви ГШ МО СРСР був визначений склад військових частин і з’єднань, які переходили у підпорядкування начальнику оперативної групи особливої зони.

Склад військових частин оперативної групи особливої зони з 05.05.1986р.

25-та окрема бригада хімічного захисту (КВО) – Оране.
26-та окрема бригада хімічного захисту (МВО) – Дитятки.
175-й мобільний загін ліквідації наслідків (Прикарпатський ВО) – Оране.
2036-й окремий інженерний батальогн спецробіт (КВО) – Корогод
1589-й військово-будівельний батальон (КВО) – Оране.
731-й окремий батальон спецзахисту (КВО) – Оране.
329-й військово-пожежний загін МВС УРСР – Оране.
362-й польовий спеціальний епідеміологічний загін (КВО)
150-а окрема бронірована рота
554-й окремий інженерно-позиційний батальон (МВО) – с. Максимовичі
880-а окрема рота радіаційної розвідки (Прикар. ВО) – Оране.
Згідно директиви ГШ МО СРСР №4/192 від 30.04.1986 року для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністер оборони СРСР наказав:

1. Сформувати військову частину 83279 (шестибатальонного складу) для виконання протягом тривалого часу завдань з проведення робіт по дезактивації об’єктів ЧАЕС, радіаційній розвідки та дозиметричного контролю.

Перелік

військових частин та підрозділів, які входили до складу 25-ї окремої бригади хімічного захисту (в/ч83279)з 05.05.1986року працюючих у зоні небезпеки №3:

· Управління в/ч 83279

· Рота зв’язку в/ч 83279

· Окрема рота обслуговування в/ч 83279

· в/ч 54979

· в/ч 64354

· в/ч 15731

· в/ч 37528

· в/ч 68555

· в/ч 18576

· 137 окрема пожежна рота

· 80 окрема рота радіаційної розвідки Прикарпатського війського округу

· Пожежний загін МВС України

· Окрема броньована рота

Усього особового складу в вищезазначених частинах нараховувалося більш, ніж 8000 осіб і біля 2500 різноманітної автомобільної, спеціальної та інженерної техніки.

Особовим складом цих частин, та які були передані додатково до складу 25 окремої бригади хімічного захисту, як наприклад, 6185-й окремий пожежний батальон УМВС Чернігівської області (командири батальонів: майор МонастирьовД.Ю з 03.05.1986р. по 19.05.1986р. та майор ЛановенчикА.В. з 19.05.1986р. по 10.06.1986р.), виконували роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС тільки в «зоні небезпеки №3» (об’єкти Чорнобильської АЕС, територія навколо ЧАЕС і проммайданчик).

Виходячи з вищезазначеного, я впевнено констатую, що ті ліквідатори в архівних довідках, в яких написано, що він (вони) виконували роботи «у зоні підвищеної радіації», а бо «зоні особого контролю», або «зоні ЧАЕС» - відносяться до «зони небезпеки №3».

Для того, щоб відбулася справедливість і щоб віддати справжнім ліквідаторам належне, пропонуємо:

Кабінету Міністрів України:

1. Прийняти Постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачити, що у тих архівних довідках Галузевого державного архіву МО України де містяться записи з назвами: «роботи виконувалися у зоні підвищеної радіації», «Зоні ЧАЕС», «Зоні особго контролю», вважати «Зоною небезпеки №3». (Аргументація цієї проблеми додається)

2. Дати розпорядження Галузевому державному архіву МО України, Пенсійному фонду України, Головним управлінням соціального захисту населення, архівні довідки, в яких містяться вищезазначені записи, вважати їх, як «Зона небезпеки №3».

Голова

Чернігівської обласної організації

Всеукраїнської громадської організації інвалідів

«Союз Чорнобиль України» А.М.Лігун



Додаток №1



Протягом трьох місяців, в період з 01.01.2012 до 01.04.2012року по всій території (у всіх регіонах) України контролюючими органами державної влади (КРУ, СБУ, прокуратурою) були перевірені справи учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з метою виявлення «лівих» ліквідаторів.

Мета досягнута. У ході перевірки виявлено (за повідомленням заступника начальника Пенсійного фонду України, Нікітенка В. С.) 15 тис. осіб, у яких немає підтвердження їх участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з Галузевого державного архіву МО України, МВС, СБУ, відомств, міністерств та інших джерел державної влади.

Я погоджуюсь, що серед вище зазначених 15 тис. осіб, яких треба позбавити статусу, точно знайдуться «лжеліквідатори». Але це буде невелика кількість (5-10 %). Решта ліквідаторів, впевнений, є справжніми учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Чому я в цьому впевнений?

Контролюючі органи, не володіючи необхідною інформацією про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії, про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши співбесіди з людьми, яких запідозрили у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора), приймали рішення на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності. але не можна приймати остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або притягувати їх до кримінальної відповідальності.

Контролюючі органи, які протягом 01.01.2012 – 01.04.2012року перевіряли особисті справи «ліквідаторів», не володіли необхідною інформацією

· про стан речей під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,

· про нормативну базу, яка діяла в той час,

· не провели співбесіди з людьми, які підозрювалися у незаконному отриманні статусу постраждалого (ліквідатора).

Зважаючи на це, остаточне рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначених осіб, або притягнення їх до кримінальної відповідальності, не повинно було прийматися на підставі тільки архівних довідок, або за їх відсутності.

Архівні довідки не завжди містять повні дані про перебування ліквідаторів у 30-кілометровій зоні, у тому чи іншому населеному пункті чи зоні небезпеки.

Наприклад, такі записи:

- «Выезды в 30-км зону не отражены в связи с отсутствием журнала учёта работ личного состава.»

- «Дни выезда в зону не указаны. Журналы учёта работ за указанный период в архив не поступали (или не сохранились).»

- «Журналы учёта уничтожены в связи с большой дозой облучения.»

- «Дни выезда в зону повышенной радиации (5,7,10,12,17,24 мая 1986 г) доза облучения – 24,8 рентген.»

- «Работы по дезактивации выполнялись в «зоне особого контроля»

- «В приказах командира войсковой части 5479» выезды на ЧАЕС отражались количественно (именные списки не велись) за период с 1 мая по 9 июня 1986 года. Доза облучения – 24,01 рентген.

Виходячи з цих записів, постає питання «А що ж таке «зона підвищеної радіації»(ЗПР), чи «Зона ЧАЕС», «Зона особого контролю» як виникли такі назви»? Всім відомо, що в перші дні після аварії на ЧАЕС, люди, яких закликали ліквідувати її наслідки, виконували багато різноманітної роботи, переважно, на самій ЧАЕС і навколо неї. Але ці роботи практично ніхто не фіксував, журнали виконаних робіт не велися. І тільки після 12 травня 1986 року почалася більш планомірна робота і контроль за її виконанням. Те, що треба було записувати у журнали обліку:

- яка саме виконувалася робота;

- де вона виконувалася.

Серед командирів, начальників спонтанно, але вірно, виникла назва «зона підвищеної радіації». В деяких записах також фігурує інша назва – «зона ЧАЕС». Такі записи зустрічаються у документах, датованих червнем-серпнем 1986 року.

Однак, офіційно такої назви не існувало і жодним законодавчим актом не було передбачено.

Для виконання найбільш відповідальних, надзвичайно складних урядових завдань учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно директиви ГШ МО СРСР на початку травня 1986 року була створена оперативна група «особливої зони» МО СРСР.

Територіально в особливу зону входило: м. Прип’ять, ЧАЕС із проммайданчиком, залізнична станція Янів, місцевість у південному напрямку до с. Копачі, на сході – до р. Прип’ять.

Надзвичайна ситуація на ЧАЕС вимагала виділити і підпорядкувати начальнику оперативної групи особливої зони військові частини і підрозділи, необхідні для проведення дезактивації та інших робіт щодня. Згідно директиви ГШ МО СРСР був визначений склад військових частин і з’єднань, які переходили у підпорядкування начальнику оперативної групи особливої зони.

Склад військових частин оперативної групи особливої зони з 05.05.1986р.

25-та окрема бригада хімічного захисту (КВО) – Оране.
26-та окрема бригада хімічного захисту (МВО) – Дитятки.
175-й мобільний загін ліквідації наслідків (Прикарпатський ВО) – Оране.
2036-й окремий інженерний батальогн спецробіт (КВО) – Корогод
1589-й військово-будівельний батальон (КВО) – Оране.
731-й окремий батальон спецзахисту (КВО) – Оране.
329-й військово-пожежний загін МВС УРСР – Оране.
362-й польовий спеціальний епідеміологічний загін (КВО)
150-а окрема бронірована рота
554-й окремий інженерно-позиційний батальон (МВО) – с. Максимовичі
880-а окрема рота радіаційної розвідки (Прикар. ВО) – Оране.
Згідно директиви ГШ МО СРСР №4/192 від 30.04.1986 року для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністер оборони СРСР наказав:



Рішення

Загальних зборів Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»

і Чернігівського обласного відділення

Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля



м. Чернігів 11.04.2012р.

Присутні – 520 осіб.

Заслухавши інформацію голови Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» та виступи представників Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління соціального захисту населення облдержадміністрації, управління з питань надзвичайних ситуацій та управління охорони здоров’я, та учасників зборів про хід виконання діїї Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положень Меморандуму, укладеного між Кабінетом Міністрів України і Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Союз Чорнобиль України» від 30.09.2011року, підписаного прем’єр-міністром України Азаровим М.Я. і президентом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» АндреєвимЮ.Б., та всебічно обговоривши їх, збори констатують:

І Більшість вимог, які були поставлені перед Урядом після 20.09.2011року, та на основі яких і було підписано Меморандум про взаємодію і співробітницьтво, не виконано. Пункт 1,2,3 Меморандуму. порушений Урядом України, а саме:

o 20.10.2011року був прийнятий Державний бюджет України на 2011 рік з внесеними змінами до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які знижують соціальний захист громадян та порушують їх соціальні та конституційні права;

o З 01.11.2011року Уряд не виконує рішення судів за попередні роки;

Інвалідність, яку ми отримали, пов’язана з роботою в зоні ядерного інциденту, яким згідно тлумачення п.п.к.п.1ст. І Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду є аварія на ЧАЕС. Україна приєдналася до Віденської конвенції «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» (надалі Конвеція) 12 липня 1996 року (Закон України №334/96-ВР «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду».

З цього часу порядок отримання компенсації за ядерну шкоду, втрату працездатності, каліцтво, врегульовано нормами Конвенції. Згідно ст.ст. 8 та 9 Конституції України, ч.ч. 4,6 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, норми Конвенції застосовуються в усіх випадках, коли є протиріччя з нормами, встановленими внутрішнім законом.

Конвеннція містить ряд обов’язкових імперативів:

o Згідно п.1 ст.4 Конвенції відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною.

o Статті 5А та 5Б Конвенції зобов’язують кожну країну, яка ратифікувала Конвеннцію, забезпечити особам, які отримали ядерну шкоду, здійснити отримання компенсації ядерної шкоди без порушення окремих судових розглядів, для отримання як самої компенсації, так і відсотків за несвоєчасні відповідні виплати і судові витрати, незалежно від джерела фінансування.

o П.п. і п. а) ч. 1 ст. 4 Конвенції передбачає право особи, потстраждалої від ядерної шкоди подавати позов на відшкодування у відношенні смерті та тілесного ушкодження протягом 30 (тридцяти) років з дня ядерного інциденту, тобто до 26.04.2016 року.

o Ч.4 ст. 6 Конвенції надала нам право на протязі всього строку в 30 років подавати новий позов, щоб урахувати будь-яке збільшення збитку здоров’ю від ядерної шкоди.

Решту регламентуючих вимог з цього питання Конвенція делегує національному законодавству.

o Не знято з реєстрації у Верховній Раді України Закон України №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятий у першому читанні, голова Верховної Ради України готовий його винести на розгляд сесії в будь-який момент.

o І на самкінець, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011року «Про надання юридичного права Кабінету Міністрів України у ручному режимі (тобто – на свій розсуд) виконувати чи не виконувати державний бюджет, платити чи не платити пенсії, компенсації, виділяти кошти на соціальні Чорнобильські програми чи ні і т.і.

Злагоди в суспільстві не досягнуто. Гідного рівня життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсьткої катастрофи не забезпечено, навпаки – хвиля незадоволення діями Уряду, лише наростає.

ІІ Результатом прийнятої Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, яка діє з 01.01.2012року стало:

А) Збільшення розміру пенсій згідно пункту 9 вищезазначеної постанови виріс для окремої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої ктегорії, які отримували великі заробітні плати: 1000 – 3000 та більше рублів. Це категорія, до якої відносяться працівники (персонал) станції, шахтарі і деякі високопосадовці. Вони складають не більше 20 – 30% від усіх ліквідаторів. Решта, 70% ліквідаторів отримує мінімальний розмір пенсій.

ЩО Є НЕСПРАВЕДЛИВИМ РІШЕННЯМ.

Б) Не вирішені питання солдат і сержантів строкової служби, студентів, військовослужбовців, вдів, інших громадян, які отримували мінімальні зарплати, чи не отримували їх взагалі, у забезпеченні їм належного рівня життя.

В) Пенсійні фонди, знаючи, що колишні радянські військові частини, колгоспи, підприємства, організації, заклади були розформовані, архиви не збереглися, свідомо стали затягувати перерахунок пенсій, вимагаючи довідку про заробітну плату, а в інших випадках ігноруя первинними документами вимагають тільки архівні довідки( Що таке архівна довідка? Приклади).

Г) Контролюючі органи, гне володіючи необхідною інформацією про стан речей при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особливо в перші місяці після аварії про нормативну базу, яка діяла в той час, не провівши хоча б співбесіди з людьми, яких запідозрили в незаконному отриманні статусу постраждалого чи ліквідатора, не довівши до відома цих людей в чому конкретно їх звинувачують, вилучивши документи із справи, направляють їх до Міністерства соціальної політики, контролюючі органи априорі винесли цим людям вирок, позбавивши їх можливості висловити свої аргументи. Чим ставлять велику кількість ліквідаторів під загрозу – вилучити їх із числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Д) Залишаються незадовільними рівні пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої та третьої категорії, а також – евакуйованих із зони відчуження. Не вирішена в законодавчому плані подальша доля громадян, які досягли віку 18 років і мали посвідчення дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Е) Відмінені Урядом і не виконуються рішення судів, які набрали чинність і не мають зворотньої сили. Але для Чорнобильців зробили «вийняток» в юриспруденції – надавши, так званому «закону», зворотньої сили, тоді як для інших категорій високооплачуваних пенсіонерів закони діють без вийнятків, і вони отримують свої пенсії без жодних обмежень(і 18 і 30 тис.- їм все виплачується)

Аналіз вищевикладеного приводить до одного – робота в ручному режимі керування Кабінетом Міністрів України чорнобильськими проблемами – незадовільне.

Загальні збори

Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»

і Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля

постановляють:



Визнати антиконституційними, протиправними, незаконними дії Конституційного Суду України, Кабінету Міністрів України, органів законодавчої влади, які своїми рішеннями Конституційного Суду від 26.12.2011року, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210, прийняттям Держбюджету України на 2012 рік порушили права Чорнобильців, гарантовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Вимагаємо від Кабінету Міністрів України:
· Негайно створити спеціальну комісію при Міністерстві соціальної політики з наданням їй права нарахування заробітної плати за роботу в зонах небезпеки тим чорнобильцям, підприємства, організації, військові частини яких ліквідовані, перепрофільовані іт.і.

· Створити такі ж комісії при головних управліннях соціального захисту населення облдержадміністрацій.

· Прийняти Постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачити, що у тих архівних довідках Галузевого державного архіву МО України де містяться записи з назвами: «роботи виконувалися у зоні підвищеної радіації», «Зоні ЧАЕС», «Зоні особго контролю», вважати «Зоною небезпеки №3». (Аргументація цієї проблеми у Додатку №1)

· Дати розпорядження Галузевому державному архіву МО України, Пенсійному фонду України, Головним управлінням соціального захисту населення, архівні довідки, в яких містяться вищезазначені записи, вважати їх, як «Зона небезпеки №3».

· Відновити соціальну справедливість: доповнити Постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким пунктом: «У всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987років І категорії, щодо яких встановлено зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

o І група інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

o ІІ група інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

o ІІІ група інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком

o Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та евакуйованим із м.Прип’яті - 6 мінімальних пенсій за віком

o Дітям інвалідам Чорнобиля – 3 мінімальних пенсії за віком.

o Термінового вирішення проблем в забезпеченні лікарськими засобами постраждалих від Чорнобильської катастрофи по безкоштовних рецептах в разі амбулаторного лікування та лікувально-профілактичних закладів, пов’язаних з введенням в дію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. №932, а саме до завершення реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, закуповуються за бюджетні кошти, дозволити відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення без реєстрації оптово-відпускних цін.

Вимагаємо від Президента України повернутися в правове поле Конституції та законів України.
Вимагаємо від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України починаючи з 01.07.2012 року і по 31.122012 року забазпечити виплату грошових компенсацій за рішенням судів в період до 01.01.2012 року за попередні роки. Для цього передбачити відповідні кошти в Держбюджеті України 2012 року, при його перегляді на друге півріччя.
Вимагаємо від Верховної Ради України зняти з розгляду законопроект №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Доручити заступнику голови Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Анищенку О.М. негайно направити відповідну телеграму Голові Верховної Ради Литвину В.М. з вимогою зняття з розгляду у Верховній Раді вищезазначеного законопроекту.
Збори звертаються до голів облдержадміністрації і обласної ради про необхідність збільшення фінансування на медичне забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та навести порядок по забезпеченню їх ліками за безоплатними рецептами.
Збори вимагають заборонити практику поборів з постраждалого населення, як при проходженні діагностичного обстеження, так і на стаціонарному лікуванні і попереджають, що будуть захищати своє право на безоплатне лікування в судовому порядку.
Зобов’язати голову Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Лігуна А.М. за дорученням Зборів звернутися до керівників державної влади України з відкритим листом по всіх проблемних та невирішених питаннях пенсійного забезпечення і соціальних грошових виплат чорнобильців та розмістити цей лист – звернення в Інтернеті.
Просити Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області та Головне управління соціального захисту населення облдержадміністрації призначити в кожному підлеглому їм районному управлінні спеціаліста з питань пенсійного забезпечення громадян, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС за прикладом Головного управління пенсійного фонду України у Чернігівській області.
Резолюцію розмістити в засобах масової інформації та в Інтернеті.
Резолюцію направити до керівників державної влади та органів місцевої влади.
За дорученням 520 учасників Зборів

Головуючий Зборами

Чернігівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» і Чернігівського обласного відділення Українського національного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля А.М.Лігун



Секретар Зборів О.В. Качан